- білувальник
- —————————————————————————————білува́льникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
білувальник
Смотреть что такое "білувальник" в других словарях:
білувальник — а, ч., спец. Людина, що робить білування, обдирає шкуру із забитих тварин … Український тлумачний словник
цілувальник — а, ч. 1) іст. Виборна урядова особа в Російській державі 15 – початку 18 ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і поліцейських обов язків. 2) заст. Шинкар … Український тлумачний словник
цілувальник — іменник чоловічого роду, істота виборна урядова особа в Росії XV – початку XVIII ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і поліцейських обов язків; шинкар арх. іст … Орфографічний словник української мови
